Помилка таких дискусій в тому, що люди вважають, що вся поведінка, яка задається генами, називається інстинктом. Інстинкт є фіксованою послідовністю дій. Гени задають ще багато чого. Наприклад, те, що пошкодження тіла викликає незадоволення (біль). Чому б йому не викликати задоволення? Щоб уникати болю, не потрібно вчитися. Біль не викликає послідовності дій, тому не є інстинктом.
Інший приклад: потяг до алкоголю. Послідовність дій «добути гроші, купити алкоголь і випити» не задана генами. Цьому алкоголік вчиться. Вчиться тому, що відчуває задоволення від алкоголю. Той, хто не відчуває задоволення від алкоголю, не вчиться і не стає алкоголіком.
Потяг може бути пластичним. Якщо потяг не сильний, алкоголік може силою волі його перемогти. Але може й зірватися, тому що потяг нікуди не дівся, тому що він заданий генами.
Потяг до розмноження легше за все обґрунтувати еволюційно. Тварини, які не мають його, вимирають. Залишаються тільки ті, які його мають. Пояснити розмноження раціональним, інтелектуальним рішенням не можливо, тому що переважна більшість біологічних видів не мають мислення, але, звісно, розмножуються. Можна припустити, що у людини цей потяг зник і був замінений раціональним, інтелектуальним рішенням, але це звучить неправдоподібно. Чому б йому зникати? Щоб що?
Відсутність потягу до розмноження у деяких людей можна пояснити його пластичністю. Скажімо, якщо людину бити по морді кожного разу, коли вона якось проявляє цей потяг, вона почне говорити, що ніякі діти їй не потрібні, збави Боже.